Притчі

[Ангелика]

Притча про каву...

Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.

- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так….

Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.

- А кава?
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …

[Ангелика]

Притча про ціль життя

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:
- Подивіться на річку, вона саме життя, то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється з кожною миттю, ніколи не повторюючись двічі.
Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:
- А як ви би йшли до своєї мети?
Перший сказав:
- Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети, - відважно сказав один.
- Це добре, - сказав Хінг Ші, - та ти ризикуєш одного разу втопитись, так і не подолавши річку. Моя тобі порада: до того , як плисти проти течії, взнай, чи твоя мета знаходиться в тому ж напрямку.
Другий учень сказав :
- А я буду плисти за течією, як цей пелюсток, що ковзає хвилею, і набрався би досвіду по дорозі.
- Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним на пелюсток, якому байдуже, куди плисти, так як не важливо, де згнити.
Третій учень відповів:
- А я би плив до мети, постійно міняючи тактику, то пливучи за течією, то би боров її.
- Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, -зауважив вчитель, - розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:
- А твій шлях по ріці життя , вчителю, який?
Він посміхнувся і сказав:
- Я би не пускався в плавання.
- Та хіба твоя мета досягнута?- здивувались учні.
Ні, - сказав Хінг Ші,- та не до всякої мети можна добратися вплав.

[Ангелика]

Притча про роботящого й лінивого

Українська народна казка Гуцульщини

Жили два браття. Оден був роботящий, а другий ледацюга. Роботящий жив добре, а ледащий був зовсім бідний. Лежить ледащий під грушею, а багатий брат іде попри него. Поздоровався.
— Ти куди, брате, йдеш? — питає ледащий. Цей відповідає:
— Іду до бога.
— Чого?
— Бо в мене так зародило, що не маю де дівати. Хочу спитати бога, що з тим врожаєм робити.
Ледащий каже:
— Скажи богови, аби дав мені те, чого в тебе забагато. Через деякий час вертається роботящий брат, а ледащий запитує:
— Ну як, був з богом?
— Був, — відповідає роботящий.
— Ну й що він сказав?
— Сказав: за то, що ти такий ледащий, відбере в тебе й цю послідню петечину.
А ледащий каже:
— Бігме не дам. Спалю, а не дам. Та взяв та й спалив свій петек.